28 березня 2017 року Центром тестування при МОЗ України було проведено порівняльне дослідження якості медичної освіти в Україні на післядипломному етапі підготовки лікарів. У ньому взяли участь 4906 лікарів інтернів, з яких 2970 бюджетної та 1936 контрактної форм навчання.
Для проведення дослідження до екзаменаційного тесту ліцензійного іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка» було включено субтест із 30 тестових завдань типу USMLE (United States Medical Licensing Examination – «Екзамен з Отримання Медичної Ліцензії Сполучених Штатів Америки» з надання допомоги при невідкладних станах).
Зміст екзаменаційного тесту та субтесту відповідав затвердженій структурі змісту ліцензійного іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка». Результати іспиту обраховувалися окремо за основним тестом та субтестом.
Аналіз результатів за основним тестом із тестових завдань національного екзаменаційного банку іспиту.
Порівняння результатів іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка» (весна) у 2016 та 2017 року показує, що:
- національний показник іспиту у 2016 році становив 81,7%, а у 2017 – 84,6%;
- різниця між результатами ВНЗ у 2016 році становила 10,5%, у 2017 – 4,2% (Аналіз результатів здійснено для ВНЗ державної форми власності МОЗ України та МОН України);
- кількість лікарів-інтернів, які не склали іспит у 2016 році становила 8,2% (380 осіб), з яких 5,2% (156 осіб) бюджетної та 12,7% (224 особи) контрактної форм навчання, у 2017 – 6,2% (304 особи), з яких 3,8% (113 осіб) бюджетної та 9,9% (191 особа) контрактної форм навчання.
Найвищі результати показали інтерни таких спеціальностей: «Внутрішні хвороби» (86,5%; 689 інтернів), «Неонатологія» (86,4%; 64 інтерн), «Дитяча хірургія» (85,8%; 44 інтерни) та «Медицина невідкладних станів» (85,7%; 254 інтерни).
Таким чином, чітко простежується покращення результатів складання ліцензійного іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка» у 2017 році.
Аналіз результатів за субтестом із тестових завдань типу USMLE.
Із 30 тестових завдань субтесту 18 відносяться до терапевтичного профілю, 4 – до хірургічного, 3 – до інфекційного та 5 – до педіатричного профілів.
Субтест був сформований із тестових завдань типу USMLE, середня складність якого для американських лікарів-інтернів була 72%, тоді як для українських лікарів-інтернів вона виявилася 37,7%.
Результати складання субтесту між ВНЗ суттєво не відрізняються, про що свідчить різниця у результатах – 5,5%.
До категорії 10% лікарів-інтернів, які показали найвищі результати, увійшли 473 особи. Можна виділити 5 ВНЗ, у яких до цієї категорії потрапила найбільша кількість інтернів:
- Львівський національний медичний університет – 70 осіб (11,9% від загальної кількість інтернів);
- Дніпропетровська медична академія – 60 осіб (14,5%);
- Національний медичний університет – 46 осіб (10,4%);
- Національна медична академія післядипломної освіти – 44 осіб (9,8%);
- Вінницький національний медичний університет – 43 особи (10,3%).
Найвищі індивідуальні результати складання субтесту показали такі лікарі-інтерни:
- Ломакин В.С. Результат субтесту – 76,7%; основного тесту – 93,7% (Дніпропетровська медична академія);
- Бак Р.П. Результат субтесту – 76,7%; основного тесту – 93,0% (Національний медичний університет);
- Бідованець Т.Ю. Результат субтесту –73,3%; основного тесту – 94,9% (Тернопільський державний медичний університет);
- Мукієвська К.В. Результат субтесту –73,3%; основного тесту – 92,4% (Національний медичний університет);
Найвищі результати складання субтесту показали інтерни таких спеціальностей: «Анестезіологія та інтенсивна терапія» (42,9%; 239 інтернів) «Дитяча хірургія» (42,9%; 44 інтерни), «Дитяча анестезіологія» (41,2%; 45 інтернів) та «Медицина невідкладних станів» (40,2%; 254 інтерни).
Висновки.
Таким чином, можемо констатувати, що включення субтесту із тестових завдань типу USMLE стимулювало навчальний процес та підготовку до ліцензійного іспиту у ВНЗ.
Має місце суттєва різниця між результатами складання субтесту американськими та українськими лікарями-інтернами.
Для підвищення вимог до змісту та якості підготовки лікарів-інтернів необхідна реформа інтернатури на всіх її етапах: затвердження нового Положення про інтернатуру, запровадження системи конкурсного електронного вступу до інтернатури, визначення переліку базових спеціальностей, приведення змісту навчання та комп’ютерних програм для атестації інтернів у відповідність до сучасних протоколів лікування та стандартів діагностики.