Директор Центру тестування при МОЗ України Ірина Булах про порівняльне міжнародне дослідження медичної освіти:
— Систему ліцензійних іспитів запроваджено в Україні майже 20 років тому. 1996-го наші фахівці в межах проекту USAID відвідали у США Національну раду медичних екзаменаторів (NBME), після чого перший заступник ради Дональд Мельник (українець за походженням) приїхав в Україну й між МОЗ та NBME було підписано угоду про співпрацю. Сучасні методи стандартизованого оцінювання майбутніх медиків, розроблені NBME, лягли в основу системи ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок», який є незалежним об’єктивним оцінюванням професійної компетентності майбутніх медиків в Україні. Нині цей іспит має статус обов’язкової атестації для медиків. «Крок 1» складає 3 курс, «Крок 2» — 6, «Крок 3» — інтерни. Теоретичну частину проводить Центр тестування, а практичну — сам виш. Перевірити цю частину ми мали змогу лише раз, 2013 року, коли МОЗ організувало так звані моніторингові групи.
Тоді, до речі, з’ясувалося щось дуже цікаве. Що стосувалося передовсім підготовки іноземних студентів-медиків. Якщо іноземний студент складає теоретичний іспит на 20%, це означає що він зовсім не знає змісту екзаменаційного квитка. Отже, він просто не може демонструвати практичні навички на «4» чи «5». А таке було.
Ситуація з іноземними студентами цікава. Наприклад, 2007 року приїхала величезна кількість студентів з Іраку, набір яких ніхто не контролював. Позаторік в одному з вишів «Крок 2» не склало 54% (!) саме іракських студентів-стоматологів.
Проблему обговорювали в МОЗ разом із представниками посольств, ректорами, наголошували, що кількість (а в нас серед випускників понад третина громадян інших держав, що сплачують за навчання) не забезпечує якість. У нас є виш, де число іноземців перевищує кількість українців уп’ятеро. Розмова мала наслідки: вже наступного року рівень тих, хто не склав, скоротився до 10%.
Рівень підготовки наших студентів значно вищий. Але існує ще один аспект — етичний. Ідеться про те, що під час іспиту студенти намагаються користуватися забороненими технічними засобами — телефонами, камерами тощо, потім якось вийти з аудиторії і спробувати отримати відповіді. Нині контроль став значно жорсткішим. Із 2013 року ми робимо відеозапис. І коли на відео бачимо, як студент, голова студпарламенту влаштовує цілий цирк — п’є дві пляшки води, ламає олівець, щоб його випустили до туалету. У США такого відео було б досить, щоб ця людина ніколи не стала лікарем.
Завдяки новій команді МОЗ ми долучаємося до міжнародного порівняльного дослідження. NBME — світовий лідер з питань педагогічного оцінювання медиків. 2007 року з ініціативи президента NBME Дональда Мельника створено відділ міжнародним програм, який опікується саме IFOM (International Foundations of Medicine, або «Міжнародні основи медицини»), розроблений з орієнтацією не на американські стандарти, а на глобальні — для лікарів усього віту.
28 березня інтерни вже написали«Крок 3. Загальна лікарська підготовка», до якого було введено субтест із надання допомоги у разі невідкладних станів. Його зміст базувався на запитаннях іспиту USMLE (United States Medical Licensing Examination – «Екзамен з отримання медичної ліцензії Сполучених Штатів Америки»). Є кілька висновків. Насамперед побоювання проректорів стосовно того, що введення цих додаткових питань призведе до стресу і студенти не зможуть продемонструвати свої знання, не виправдалася. Більше того, кількість тих, хто не склав українського тесту, виявилася меншою за торішню майже на 15%.
Четверо інтернів на всю Україну мають результати тесту понад 70%. Український тест вони склали на 90%. Тобто це найкращі. І таких дуже мало.
Сподіваємося, що докладний аналіз дасть змогу швидко змінити програми навчання, зробити їх такими, щоб більшість наших інтернів відповідала так само, як ці четверо. 12 травня студенти 6 курсу, які навчаються за напрямом «Медицина», складатимуть іспит IFOM. Наголошу: проведення цього іспиту для України — унікальний шанс. Це перше порівняльне дослідження в медичній освіті України. Це можливість подивитися на себе збоку і зробити висновки.
7 квітня перекладені українською тести почали надсилати зі США в Україну. Фельд’єгерською службою ми доправлятимемо їх у виші. Там у присутності представників центру, студпарламенту та інших їх розкриватимуть. Після написання запаковуватимуть та відправлятимуть у Центр тестування. Звідси ми їх надсилатимемо до США, де їх перевірятимуть.
Пам’ятаю, як важко запроваджували в нас ліцензійні іспити, були спроби їх зупинити, спротив ректорів. Проте після того, як вони зрозуміли, що таке зовнішнє оцінювання — можливість проаналізувати, наскільки якісну освіту вони дають, ті, хто справді хотів ефективно управляти вишами, цю систему сприйняли. В одному з інтерв’ю, присвячено 100-річчю NBME, Дональд Мельник розповідав, як непросто цю систему впроваджувалт в США. Але нині вона діє, і сподіваюся, що так само дасть змогу покращити якість підготовки медиків для нашої країни.
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-eskulapam-vijti-iz-zacharovanogo-kola/