Всі екзамени «Крок 1», «Крок 2» та «Крок 3» містять по 200 запитань, а «Крок М» та «Крок Б» по 150 запитань. Для відповіді на запитання здобувачи мають по 1 хвилині. Додатковий час надається здобувачам-громадянам іноземних держав, для яких українська або російська мова не є рідними. Здобувачи мають право здати роботи раніше регламентоваго часу закінчення тестування.

Результати медичних ліцензійних іспитів оцінюються за такою схемою: за правильну відповідь на тестове завдання здобувач отримує «1 бал», за неправильну – «0 балів». Тобто здобувачи не «штрафуються» за неправильну відповідь. Саме тому Центр тестування рекомендує здобувачам спробувати відповісти на ВСІ тестові завдання, навіть коли студент не зовсім впевнений у своїй відповіді.

Складання чи не складання медичного ліцензійного іспиту оцінюється за загальним результатом по тесту. Тобто, навіть якщо з деяких субтестів здобувач не набрав мінімально необхідного балу, але за тест в цілому набрано більше, такий здобувач отримує результат «склав» за ліцензійний іспит.

Результати медичних ліцензійних іспитів (МЛІ) представляються в різних шкалах. Конвертація результатів стандартизованого тестування із однієї шкали в іншу є світовою практикою. Первинний результат представляється у відсотках правильних відповідей (від 0% до 100%) у вигляді загального результату за тестом та результатів за субтестами (змістовими фрагментами тесту). Саме цей результат надсилається до ВНЗ після іспиту. З метою стандартизації та можливості порівняння результатів різних іспитів відсотковий результат МЛІ конвертується у єдину стандартизовану шкалу МЛІ. Саме цей результат відображається у сертифікаті. Конвертація виконується з використанням наступної формули:

Бал МЛІ = 200 + 20*(X – m)/?,

де 200 – це середнє шкали МЛІ, 20 – стандартне відхилення шкали МЛІ, Х – первинний бал здобувача; m – національне середнє значення результатів здобувачів за певним ліцензійним іспитом; ? – стандартне відхилення первинних балів у тому самому ліцензійному іспитів. Шкала МЛІ є однаковою для всіх ліцензійних іспитів. Починаючи з 2010-2011 р. результати ліцензійних іспитів також конвертуються у шкалу ECTS. Коротке роз'яснення щодо використання різних шкал у педагогічному та психологічному тестуванні наведено на сайті: «Статистика психологии и педагогики» http://psystat.at.ua/publ/1-1-0-20.

Якщо студент хворіє або захворів в день іспиту, він може не писати іспит саме в цей день. Але слід пам'ятати, що для підтвердження поважної причини відсутності слід отримати довідку відповідної форми від лікаря, повідомити деканат про хворобу та своєчасно (протягом 3-х днів) надати завірену у внз довідку до Центру тестування. Після одужання такий студент має скласти ліцензійний іспит на базі Центру тестування у Києві у призначену йому дату. У випадку відсутності підтверджуючого документа або представленні неналежного документа, вважається, що студент не з'явився на іспит без поважної причини. В цьому випадку студент отримує за цей іспит результат «0» (не склав). Додаткові спроби на складання іспиту студентові не надаються. Також слід пам'ятати, що під час іспитів «Крок 2», які є складовою державної атестації, представники Центру тестування за узгодженням може провести тестування в індивідуальному порядку на базі лікарні або пологового будинку. Проведення тестування в індивідуальному порядку узгоджується між внз та Центром тестування заздалегідь за наявності належних підстав та документів.

Тестові завдання створюються викладачами українських медичних ЗВО. Після створення тестові завдання потрапляють до первинної («сирої») бази даних і проходять багатоступеневу експертизу. Перший етап експертизи – відповідність кожного питання галузевому стандарту вищої освіти, другий етап – відповідність тестовим вимогам і нарешті – остаточна фахова експертиза на актуальність, коректність, відсутність протиріч у тестовому завданні тощо. Оскільки метою ліцензійного іспиту є встановлення відповідності рівня професійної компетентності екзаменованого мінімально необхідному рівню, то тестові завдання представляють типові ситуації, що потребують стандартних знань.

Студент має право подавати апеляцію щодо тестового балу. Таким чином, студент, що не добрав декількох балів до прохідного, має право на подання апеляції. Навпаки, студент, що був відсторонений під час іспиту від складання цього іспиту у зв'язку з певними порушеннями регламенту, не має права на подання апеляції. Процедура подачі апеляції наведена у відповідному розділі сайта. Водночас, приймаючи рішення про подання апеляції, пропонуємо враховувати наступну інформацію. Процедура апеляції полягає у звірянні бланка відповідей студента з протоколом його обробки. Всі роботи студентів, які отримали результат «не склав», підлягають обов'язковій верифікації – тобто перевірці якості сканування бланка технологом Центру тестування. Таким чином, помилка сканування, навіть якщо б вона була, доводиться до нуля, і Центр тестування може гарантувати, що відповіді з бланка повністю і точно перенесені до комп'ютерної системи обробки даних. Відповідно за весь час проведення апеляцій жодного разу не було виявлено розходжень між відповідями на бланку та протоколом його обробки. Тому студентам, що отримали негативний результат за ліцензійний іспит, не слід покладати на апеляцію особливих надій і подавати на апеляцію для покращення власного результату.