IREX

Annex 2.

Concept and outline of user’s guide on the software inthe software instrument

ОПИС СТРУКТУРИ ПОБУДОВИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ ДЛЯ КОНСТРУЮВАННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

У зв'язку з неможливістю придбання необхідного комерційного програмного продукту для розробки програм підготовки фахівців, а також, необхідністю обов'язкової подальшої адаптації готового продукту до застосування у вітчизняних умовах, зусилля були сконцентровані на подальшій розробці власного програмного продукту, як засобу по конструюванню освітньо-професійної програми (ОПП) та навчальних планів для спеціальностей напряму підготовки "Медицина" на основі відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ).

Об'єктом діяльності спеціаліста з лікувальної справи є людина, її органи та системи (норма та патології). ОКХ визначає перелік задач щодо об'єкта діяльності, які спеціаліст повинен вміти вирішувати, та перелік умінь, якими він повинен володіти для вирішення цих задач.

Програмний продукт, що розробляється, має зручний інтерфейс та дозволяє на першому етапі, перетворити систему вмінь, якими повинен володіти спеціаліст, у систему знань, яка визначається у вигляді частково упорядкованого набору (масиву знань), згрупованого у змістовні модулі.

Для кожного уміння формується система, що містить від одного до п'яти змістовних модулів, - по змістовному модулю на кожний з компонентів структури діяльності фахівця (предмет, засіб, процедуру, умови, продукт), яка надана у визначенні змісту уміння, або по модулю на групу з декількох компонентів структури. Але "головним" змістовним модулем має бути модуль, що віддзеркалює процедуру діяльності, тобто відповідає за остаточне формування у студента орієнтовних основ дій щодо конкретного уміння, і, таким чином, несе у собі основні діагностичні ознаки, які у подальшому необхідні для формування засобів діагностики якості вищої освіти.

Змістовні модулі (цілі навчання) структуровані щодо об'єкту діяльності фахівця - людини. Назва змістовного модуля формулюється так само, як назва теми навчальної дисципліни. На цьому етапі відбувається перевірка повноти визначення системи змістовних модулів, необхідних для опанування певним умінням. Для цього необхідно віднести кожен змістовний модуль до певної компоненти структури діяльності (предмет, засіб, процедуру, умови, продукт) фахівця, яка надана у визначенні змісту уміння.

На другому етапі ці змістовні модулі відповідно до їх належності певній (або сукупності декількох) галузі діяльності (або галузі наукових знань) групуються у блоки змістовних модулів. Назва блоку змістовних модулів формулюється так само, як назва розділу навчальної дисципліни.
На третьому етапі:

• блоки змістовних модулів групуються у навчальні дисципліни;
• визначається потрібний рівень сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок;
• складається структурно-логічна схема викладання кожної дисципліни (тобто перелік змістовних модулів, об'єм та послідовність їх вивчення).

Таким чином визначається коло навчальних дисциплін, вивчення яких є необхідним для забезпечення системи знань, зазначеної в ОПП.

Після запуску програми з'являється основна кнопочна форма "Державні стандарти вищої освіти (медицина)" з переліком можливих дій (меню) та робоче вікно "ОКХ_ОПП: база даних" (дивись рисунок).

Основна кнопочна форма (зверху праворуч на рисунку) містить шість кнопок, які дозволяють автоматизувати процес розробки ОПП:

1. створення та робота з ОКХ;
2. зв'язок розділів структури змісту екзаменів з уміннями;
3. зв'язок умінь з структурою змісту екзаменів;
4. формальний контроль повноти визначення відношень "уміння - розділ СЗЕ";
5. зв'язок розділів структури змісту екзаменів з навчальними дисциплінами;
6. перелік навчальних дисциплін.

Рис. 1

Зупинимось більш детально на основних функціях, які виконують ці форми.

ерша форма призначена для внесення ОКХ в БД і подальшого редагування . Після загрузки форми в ній забезпечується доступ до всіх складових частин ОКХ в порядку їх запису в БД.

руга форма призначена для встановлення зв'язку розділів структури змісту екзаменів (СЗЕ) з уміннями. Вона дозволяє обмежити перелік розділів СЗЕ, вибраних для поточної роботи. Для вибору уміння потрібно вибрати відповідні значення полів: "Виробнича функція", "Задача", "Уміння", після чого вибране уміння автоматично заноситься в перелік умінь, зв"язаних з вибраним розділом СЗЕ.

Третя форма призначена для встановлення зв'язоку умінь із структурою змісту екзаменів, тобто виконує задачу дещо обернену до задачи, що встановлена для другої форми.

Четверта форма призначена для встановлення формального контролю повноти визначення відношень "уміння - розділ СЗЕ". Вона сама є кнопочною і складається з вісьми форм (зверху ліворуч на рисунку):

А1. Перелік умінь;
А2. Перелік навчальних дисциплін;
А3. Базова система знань;
В1. Перелік зв'язків умінь з елементами СЗЕ (форма показана на рисунку внизу праворуч);
В2. Перелік зв'язків навчальних дисциплін з елементами СЗЕ;
В3. Перелік задач, зв'язаних з базовою системою знань;
С1. Розділи СЗЕ, для яких не визначені уміння;
С2. Уміння, для яких не визначені розділи СЗЕ.

П'ята форма призначена для встановлення зв'язку розділів структури змісту екзаменів з навчальними дисциплінами;

Шоста форма є переліком навчальних дисциплін і дозволяє розподілити всі навчальні дисципліни за чотирма циклами підготовки. Крім того вона дозволяє окремо виділити вибіркові дисципліни а також розподілити всі дисципліни за семестрами, на протязі яких вони викладаються.

Основне вікно бази даних (дивись рисунок внизу ліворуч) містить декілька списків - таблиці, запроси, форми, звіти, макроси, модулі. Це вікно використовується тільки програмістом, який розробляє та обслуговує базу даних.

Annex 3.

Table of contents. “Diagnostics of higher education quality”

“Діагностика якості вищої освіти”

наукове видання

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 3

РОЗДІЛ 1. ВИЩА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

1.1. Структура та критерії ступеневої вищої професійної освіти україни як відображення потреб ринку праці (В.А. Кузнецов)
1.2. Аспекти системного підходу до управління якістю підготовки фахівців (В.Л. Петренко)
1.3. міжнародні вимоги щодо створення нових навчальних планів (І.В.Філончук)
1.4. Підходи щодо приведення у відповідність напрямів підготовки до потреб ринку праці (С.В. Мельник)
1.5. Стан та перспективи розвитку системи незалежного освітньо-кваліфікаційного тестування в Україні (І.Є. Булах)
1.6. Застосування тестових технологій при відборі вступників до внз (В.М. Зубко)

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ

2.1. Цiлi освiти як системоутворюючий елемент педагогiчної системи (В.В. Пащенко)
2.2. Сучасні психолого-педагогічні підходи до процесу вимірювання. Загальні питання (І.Є. Булах)
2.3. Стандартизовані тестові методи педагогічної діагностики (І.Є. Булах)
2.4. Методи встановлення критерію або прохідного балу (Л.М.Артемчук)
2.5. Проектування тесту (Ернест Н. Скакун)
2.6. Психометричний аналіз тестових завдань (Ернест Н. Скакун)
2.7. Створення тестових завдань з вибірковою відповіддю (М.Р.Мруга)

ДОДАТКИ

1. Логіко - змістовна модель побудови системи державних стандартів
2. Технологічний цикл стандартизованого тестування
3. Комп'ютерна підтримка стандартизованого тестування
4. Критерії валідності результатів тестування
5. Принципи створення тестових завдань
6. Інформація про центр тестування професійної компетентності

ЗАКЛЮЧЕННЯ